ПРОФІЛАКТИКА ВИСОКОПАТОГЕННОГО ГРИПУ ПТИЦІ!

Україна розташована на перетині кількох міграційних шляхів перелітних птахів, тому під час весняної міграції та в роки аномально теплих зим завжди існує серйозна загроза, щодо занесення і розповсюдження на території Донецької області, у тому числі Краматорського району, однієї з найнебезпечніших інфекцій – грипу птиці. Вплив хвороби на птахівництво призводить до суттєвих економічних збитків (знищення поголів’я птиці, накладення карантинних та інших обмежувальних заходів, заборона торгівлі, додаткові ветеринарно-санітарні заходи). З метою профілактики захворювання Краматорське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області нагадує:

Пташиний грип, як вірусна інфекція виникає природним чином серед диких, перш за все, водоплавних птахів. Сприйнятливі кури і качки будь-якого віку, а також 15 інших видів птахів, у тому числі індики, страуси, цесарки, перепели, буревісники, фазани, горобці, лебеді, чайки. У дорослих індичок, перепелів і цесарок хвороба може протікати з ознаками ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту. Дорослі качки та інша водоплавна птиця можуть бути латентними носіями збудника грипу, при цьому в них відсутні виражені клінічні прояви. Молодняк водоплавної птиці хворіє на грип тяжко з відходом до 80%.

Міграція перелітних водоплавних птахів – один з основних шляхів глобального поширення високопатогенного пташиного грипу. Оскільки основним резервуаром грипу служать перелітні птахи, то спалахи грипу в птахівничих господарствах зазвичай відбуваються під час сезонних міграцій пернатих – навесні і восени.

Основним шляхом передачі збудника є повітряно- крапельний. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем та при кашлі і чханні.

Зараження відбувається через прямий контакт у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через підстилку, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами, тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями, пухом та пір’ям хворої птиці. Можливе зараження через повітря.

Клінічні ознаки

Захворюваність птиці на грип у господарстві може охоплювати від 80 до 100 % поголів’я і мати різний перебіг.

Так, інкубаційний період триває від 20 годин до кількох діб, далі температура підвищується до 43–44°С, птиця стає пригніченою, яєчна продуктивність різко падає, спостерігаються порушення у роботі органів травлення та дихання, гребінь та сережки набувають синюшного забарвлення і вже протягом перших двох днів до 80–100% птиці гине.

Для встановлення діагнозу до лабораторії можна направляти шматочки органів і слизові оболонки носу та носові витікання від підозрілих у захворюванні птахів.

Гостра форма грипу супроводжується з переважним ураженням органів травлення, дихання, репродукції, а також нервової системи. У хворої птиці проявляються різні поєднання наступних симптомів: пригнічення, сонливості, зниження апетиту, кашлю, хрипів, чхання, рясної сльозотечі, діареї, тремору, порушення координації рухів, ціанозу непокритих пір'ям ділянок шкіри (особливо гребінця і сережок), набряку голови, скуйовдженого пір'яного покриву, зниження несучості і якості шкаралупи яєць. Смерть наступає протягом 1–2 діб після появи перших симптомів.

Специфічного лікування при захворюванні птиці на грип не розроблено.

Вся птиця у вогнищі інфекції, а також у загрозливій зоні підлягає знищенню.

Власникам птиці, з метою запобігання заносу вірусу хвороби, необхідно дотримуватись наступних заходів профілактики:

купівлю птиці здійснювати в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;

інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці і надавати доступ для проведення клінічного огляду та необхідних профілактичних щеплень та обробок;

утримувати різні види птиці окремо;

виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, в тому числі синантропною (голуб, горобець, сорока, ворона тощо);

не допускати сторонніх осіб в місця утримання птиці;

проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території, послід та підстилку спалювати або обеззаражувати біотермічним методом;

дотримуватись правил особистої гігієни при догляді за птицею.

Бережіть себе та своє господарство!