Держпродспоживслужба

derzh07020.jpg

Небезпека ботулізму

Ботулізм – це харчове отруєння, що виникає в результаті споживання продуктів з накопиченими в них ботулотоксинами. Для ботулізму характерна сезонність з підйомом захворюваності з травня по серпень. В цей період треба бути особливо пильним, щоб не отруїтися.

Причиною ботулізму найчастіше стають продукти домашнього консервування – тушковані м’ясо, риба, рідше – овочі. Потенційно небезпечними можуть бути усі консервовані продукти (м’ясо, риба, гриби, овочі), які перед приготуванням були погано вимиті, неправильно або недостатньо термічно оброблені, а також в’ялені, копчені, консервовані продукти як домашнього приготування так і промислового виробництва (ковбаси, шинки та консерви), де не було дотримано технологічного процесу під час заготівлі, переробки сировини та умов зберігання продукту.

Заражені продукти можуть мати достатній термін придатності, не змінений зовнішній вигляд і смак.

Значно рідше ботулотоксин може накопичитися при потраплянні збудника в анаеробні умови в рані, при запальних процесах – передаватися через грудне молоко від матері до дитини.

В місті протягом двох останніх років реєструвалися випадки ботулізму, причиною яких стало вживання в’яленої риби.

Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 12-24 години після вживання зараженої їжі. Водночас, симптоми захворювання можуть виникнути як раніше (уже через 2 години) так і значно пізніше (4 доби і більше). Чим коротший інкубаційний період, тим тяжчий перебіг захворювання.

Симптоми ботулізму з’являються поступово, без різких підйомів температури, що не дає змоги відразу встановити серйозність захворювання. У подальшому з’являється порушення зору – одна з найперших ознак ботулізму («сітка або туман» перед очима, двоїння предметів, важкість читання, що пов’язано з паралічем очних м’язів). Одночасно виникають спрага, сухість слизових оболонок, розлади ковтання, може змінитися тембр голосу. Хворі скаржаться на відчуття «грудки» у горлі, біль під час ковтання, подразнення в горлі – усі ці симптоми обумовлені ураженням ковтальних м’язів.

Симптоми ураження нервової системи тривають кілька днів і супроводжуються загальнотоксичним синдромом – хворі скаржаться на сильний головний біль, запаморочення, безсоння, загальну слабкість, підвищення температури тіла. У важких випадках у пацієнтів виникає відчуття нестачі повітря, тягар в грудній клітці, дихання стає поверхневим. Розвивається дихальна недостатність через параліч дихальних м’язів, що є основною причиною смерті при ботулізмі. При найменшій підозрі на ботулізм негайно зверніться до лікаря. Госпіталізація обов’язкова незалежно від тяжкості хвороби.

З метою профілактики ботулізму потрібно:

  • Ретельно мити овочі і фрукти перед початком консервації під проточною чистою водою, очищаючи поверхню щіткою.
  • Стерилізувати не менше ніж 10 хвилин посуд та кришки при консервуванні в домашніх умовах.
  • Консерви з м’яса, риби, овочів, грибів в домашніх умовах готувати за допомогою автоклава.
  • Ковбасу, шинку, солону і копчену рибу, сало та інші продукти, які не піддаються повторній термічній обробці, обов’язково зберігати в умовах холодильника.
  • Уникати споживання в’яленої, копченої, солоної та консервованої риби, м’ясних та грибних консервів домашнього виробництва, придбаних у невідомих осіб або в місцях стихійної торгівлі.

15154484151.jpg

Держпродспоживслужба застерігає: стихійна торгівля небезпечна для здоров’я

Стихійна торгівля продуктами харчування – загроза епідемічного добробуту населення. Торгівля «з рук» на вулицях, у дворах, скверах та в інших невстановлених місцях заборонена, оскільки ці продукти харчування не відповідають санітарним нормам.

З настанням весняно-літнього періоду в рази зростає кількість місць стихійної торгівлі. Цьому сприяє не лише соціально-економічне становище в країні, а й те, що громадяни не замислюються над тим, в якій мірі можна нашкодити здоров’ю, якщо харчуватися зі стихійних ринків надаючи перевагу продуктам харчування, які реалізують із землі, не замислюючись про їх якість, ким та в яких умовах вони виготовлені, де зберігались і як вони транспортувались.

Купуючи продукти харчування на вулиці, покупець бере відповідальність на себе та повинен усвідомлювати всі ризики для здоров’я, оскільки якість і свіжість продуктів на стихійних ринках не перевіряють.  

Торгівля продуктами харчування в невстановлених місцях в Україні незаконна і контроль за незаконною торгівлею здійснюється відповідно до статті 160 Кодексу України про адміністративні порушення, де передбачено накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Єдине законне місце для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів – це ринок або торгівельний майданчик. Саме там знаходиться державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, яка здійснює обов’язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпечністю продукції, що реалізується, і надає продавцю товару експертний висновок установленої форми про те, що даний продукт придатний до вживання. Відповідальна особа ринку не має права надавати місця на торгівлю без висновків лабораторії, а фахівець лабораторії у свою чергу відповідає за якість продукції, що пройшла експертизу. Якщо, наприклад, взяти молоко та молочні продукти, то продавці повинні постійно надавати їх на перевірку. І при цьому власник корови повинен мати ветеринарну довідку про стан здоров’я тварини, від якої отримано молоко і де вказано, чи досліджувалась вона на мастит, лейкоз та бруцельоз – хвороби, які можуть передаватись і людям. Якщо це реалізатор, то в нього має бути санітарна книжка із записами про обов’язкові медичні огляди. Також не можна купувати молоко в пластикових пляшках, які є предметами одноразового використання і не завжди мають відоме походження – іноді пляшки  збирають на смітниках. Такі вимоги до торгівлі даними продуктами пов’язані з їх небезпечністю для здоров’я у випадку неналежного зберігання цього товару, отримання молока від хворої худоби, купування його у нездорового продавця.

Придбані продукти харчування у невстановленому місці,  у випадкової людини, в умовах, що не відповідають нормам його виготовлення та зберігання, у будь-який момент може обернутися великим лихом для покупця та його родини.

На сьогодні Держпродспоживслужба тісно співпрацює з Національною поліцією у питанні викорінення стихійної торгівлі і, відповідно, запобігання харчових отруєнь жителів міста. Проводиться роз’яснювальна робота серед підприємців і громадян про всі ризики торгівлі «з рук» у невстановлених місцях, громадяни застерігаються від небезпеки, яка пов’язана із вживанням небезпечних продуктів та наголошується:  не купувати продукти харчування в місцях стихійної торгівлі.

Пам’ятайте: стихійна торгівля може бути небезпечною для здоров’я!

 


070805.jpg

Гриби – це цінний харчовий продукт, який має особливий хімічний склад. У них знаходиться велика кількість азотистих речовин, у тому числі білків, жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В1, РР). Вони містять багато мінеральних речовин (фосфор).

Але лікарі оцінюють гриби, як продукт, який важко перетравлюється, тому страви з них можуть вживатися лише практично здоровими людьми, адже їх засвоюванню заважає значний вміст у них клітковини, хітину, який не тільки не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті, а й перешкоджає доступу травних соків, також треба особливо зазначити, що вони мають властивості вбирати з землі весь спектр отруйних речовин, таких як ртуть, свинець, цинк, миш’як та ін. Отруєння дикорослими грибами з року в рік залишається однією з найпоширеніших причин немікробних харчових отруєнь. Їх вживання іноді закінчується трагічно – грибними отруєннями, а деколи й призводить до смерті людини І ні в якому разі гриби не можна споживати дітям.

Основні причини отруєнь:

- вживання отруйних грибів;

- неправильне приготування умовно-їстівних грибів;

- вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;

- вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Запам'ятайте:

- не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, вони не завжди відповідають дійсності;

- не куштуйте сирі гриби на смак;

- ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти, усі сумнівні гриби викидайте;

- гриби підлягають кулінарній обробці в день збору інакше в них утворюється трупна отрута.

Краще відмовитися від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, а споживати штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх у магазині. Не купувати гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль. Якщо Ви все ж відправились до лісу, то обов’язково пам’ятайте наступне: ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте!

Остерігайтеся пластинчатих грибів. Не збирайте старих перезрілих або дуже молодих, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно-забруднених територіях.

Під час посухи гриби краще не збирати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопчує токсини. Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.

Не вживайте сирих грибів. Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше 3-х) протягом 30 хвилин.

Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби. Гриби – не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв дітям.

Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, які годують груддю. Ніколи не застосовуйте «домашніх» методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібної ложки – вони помилкові. Срібло темніє при взаємодії з амінокислотами, які є як у їстівних, так і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, які містяться в усіх грибах.

 

Первинні ознаки отруєння:

Нудота, блювота, біль у животі, пронос – з'являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров'я потерпілого, кількості з'їдених грибів. Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога:

Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювання, головний біль, галюцинації, біль у животі) негайно викликайте «Швидку допомогу». До її приїзду промийте шлунок 1-2 літрами слабкого розчину марганцівки або сольового, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини. Навіть при полегшенні стану обов’язково зверніться до найближчого лікувального закладу. Недоїдених грибів не викидайте, їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, що потрапила до організму.

Після надання первинної допомоги дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс.

               Бережіть своє здоров’я та життя  рідних і близьких Вам людей!