Щодо мінералізації питної води
В даний час особливо не доводиться вибирати, яку воду пити, але населення дає оцінку воді - погана (солона, жорстка, гірка, не смачна та інш.), хороша (м'яка, смачна, на ній добре готувати та інш.). Це залежить насамперед від мінералізації - вмісту речовин, розчинених у воді, насамперед мінеральних солей калію, магнію, натрію, кальцію, заліза, марганцю та ін. Мінеральні речовини не лише надають смаку воді, а й насичують організм необхідними для життя елементами. Тому нормування хімічних елементів у питній воді здійснюється як по верхній (гранично-допустима концентрація) так і по шкалі фізіологічної повноцінності (оптимальна, в т.ч. з нижньою межею).
Кількість мінеральних солей лабораторно характеризується такими показниками: сухий залишок, загальна жорсткість, хлориди, сульфати, окремі хімічні елементи.
Сухий залишок - показник, що характеризує кількість розчинених речовин, передусім мінеральних солей, в 1 дм-3 води ( нормується не менше 200мг/л і не більше 1500 мг/л).
Загальна жорсткість - це сумарний вміст гідрокарбонатів та інших сполук (солей) кальцію та магнію (нормується не менше 1,5 ммоль/л та не більше 10 ммоль/л). Загальна жорсткість має дві складові:
Карбонатна (тимчасова), пов'язана з наявністю в рідині гідрокарбонатів (НСО3) кальцію (Ca2+) і магнію (Mg2+) (солі вугільної кислоти). При нагріванні розчинність цих сполук суттєво зменшується, і вони переходять у такі форми: осад пластівцевий; білувата плівка на поверхні; кристалічний накип. Карбонати підвищують загальну лужність води (нормується 0,5-6,5 ммоль/л, користуються для зниження кислотності).
Некарбонатна (постійна), що визначається присутністю сульфатів, хлоридів, силікатів, нітратів та фосфатів (солі відповідних кислот) цих лужноземельних металів.
Високий вміст сульфатів (більше 500мг/л) надає воді гіркуватий смак, надає послаблюючу дію, хлориди (більше 350 мг/л) надають воді солонуватий смак, гідрокарбонати несмачні.
Нижні та верхні допустимі межі основних елементів: кальцій 25/130 мг/л, магній 10/80 мг/л, натрій 2/200 мг/л та калій 2 мг/л (нижня межа).
До речі, інформація про вищезазначені основні показники мінерального складу води зазначається на етикетках фасованої води та можна прочитати (якщо вийде).
У місті більше половини досліджених проб води громадських колодязів та до 80% приватних колодязів перевищують гігієнічні нормативи щодо вмісту солей. Тим часом очищена вода промисловими методами (зворотний осмос, іонний обмін) часто не відповідала нормативам фізіологічної повноцінності. Навпаки, як би критично ми не ставилися до міської водопровідної води, остання відповідала нормативам з мінералізації та за всіма іншими показниками.
Крім зміни смаку високий вміст солей, зокрема жорсткості, приносить масу побутових незручностей. Жорстка вода утворює накип на стінках нагрівальних приладів. У твердій воді погано розварюються продукти харчування. У такій воді погано заварюються чай, кава, залишають наліт на волоссі і шкірі людини та інше.
Чи впливає кількісний мінеральний склад на здоров'я людини.
Аналіз даних наукової літератури свідчить, що питна вода в разі невідповідності показників її мінерального складу гігієнічним нормативам як при завищеному так і не достатноьму вмісту при довготривалому споживанні може приводити до порушень функціонального стану організму та виникненню неінфекційних захворювань населення. Однак цей вплив є фактором малої інтенсивності, який реалізується тільки за умови тривалості і ніколи не буває ізольованим. Більш чутливими до не якісної води є дитяче населення та люди похилого віку.
Дослідження із вивчення впливу питної води з високим рівнем мінералізації на організм людини показали, що така вода призводить до зміни водно-сольового обміну і кислотно-лужної рівноваги організму та сприяє розвитку сечокам’яної хвороби, захворювань серцево-судинної системи (ішемічної хвороби серця, стенокардії, гіпертонічної хвороби), органів травлення (гастрити, дуоденіти, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки).
Підсумуємо, що стосується хімічного складу води:
у воді із свердловин, колодязів може бути підвищений вміст мінеральних речовин;
очищена вода методами зворотного осмосу, іонообмінним методом може мати знижений вміст розчинених речовин;
фасована вода може бути як для повсякденного вживання так і для короткотривалого (наприклад лікувально-столові води);
короткотривале споживання води як при завищеному так і не достатноьму вмісту розчинених неорганічних речовин не повинне позначитись на здоров'ї людини;
в воді можуть перевищувати нормативи розчинні токсичні сполуки, такі як, наприклад нітрати, що може викликати захворювання на метгемоглобінемію у дітей;
ефективність побутових фільтрів повинна підтверджуватись наявністю висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на вироби;
У всякому разі вода повинна бути епідемічно безпечна.
Лікар-гігієніст Михайлишин М.М.