Обережно, кліщі!

Восени розпочинається другий пік сезону активності іксодових кліщів, який зазвичай триває до листопада. Кліщі можуть потрапити на людину у будь-яку годину дня і ночі, у будь-яку погоду.

Кліщі служать основним резервуаром B. Burgdorferi – збудника хвороби Лайма, а оскільки інфекція у них зберігається усе життя, вони можуть передавати її трансоваріальному потомству. Кліщі поширені надзвичайно широко в регіонах з помірним кліматом, особливо в змішаних лісах. Життєвий цикл Ixodes damini зазвичай триває 2 роки. Дорослих кліщів можна знайти в кущах і траві, приблизно в метрі від землі, звідки їм легко перебратися на великих ссавців. Зимують тільки самиці, самці гинуть незабаром після спаровування.

Кліщі присмоктують до людини не лише під час перебування на природі і можуть вражати і через деякий час після відвідування зеленої зони, якщо залишилися на одязі та речах, а також можуть потрапити в житло з букетами квітів, собаками, іншими тваринами.

Живляться кліщі кров'ю людей і тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кліщ присмоктує впродовж 15-20 хвилин. В цей час кліщ виділяє анестезуючу рідину, яка робить укус практично безболісним, тому людина може нічого не відчувати. Лише згодом, як правило, через декілька годин виникає відчуття болю або дискомфорт в місці укусу. Кліщ може триматися на тілі людини або тварини до 12 діб, і весь цей час смоктати кров.
Дорослих кліщів, які присмокталися, найчастіше помічають через 2-3 дні коли в місці наявності кліща з'являються припухлість, свербіж, почервоніння, а сам кліщ збільшується в розмірах.

Кліщі можуть бути переносниками збудників вірусних і бактеріальних захворювань людей і тварин. На території України ці комахи можуть стати причиною хвороби Лайму (кліщового бореліоза) у людей і пироплазмоза у собак. Крім того, фіксувалися випадки зараження людей кліщовим енцефалітом, туляремією, які призводять до важких ускладнень та інвалідності. Минулого року в Україні було зафіксовані майже 5 тисяч випадків хвороби Лайму - близько 12 випадків на 100 тисяч населення.

Ризик зараження хворобою Лайму (Лайм-бореліоз, кліщового бореліоза) залежить від тривалості присмоктування кліща. Якщо комаха була на тілі менше доби - вірогідність інфікування досить мала, проте після третьої доби наближається до 100%. Тривалість інкубаційного (прихованого) періоду при хворобі Лайма складає від однієї до 60 діб, найчастіше 14 діб.

Ранні прояви хвороби можуть включати: жар, головний біль, втому і характерний шкірний висип - мігруюча еритема. В деяких випадках при генетичній схильності, до патологічного процесу залучаються тканини суглобів, серце, а також нервова система, очі. У більшості випадків виліковується за допомогою антибіотиків. Результат захворювання багато в чому залежить від своєчасності і правильності постановки діагнозу і раннього початку лікування інфекції.

Чим раніше помічений кліщ - тим легше його видалити. Зі збільшенням тривалості присмоктування кліща, вірогідність зараження збільшується.

Щоб уберегтися від укусів кліщів і попередити інфікування їх треба дотримуватись наступних рекомендацій:
• при відвідування лісів та парків одягати світлий однотонний одяг з довгими рукавами, щільно прилеглий до тіла, щоб було легше помітити кліщів на її поверхні. Голову слід покривати головним убором;
• під час прогулянки, по можливості оглядати себе і оточення через кожні 2 години, і обов'язково удома. Особливо ретельно треба обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;
• звільнити від сухої трави, гілок, хмизу місце для привалів, нічного сну на природі;
• удома відразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати і вигладити. Не варто залишати цей одяг біля ліжка або спати в ньому. Витрушення одягу не рятує від кліщів;
• якщо разом на природу брали домашнього улюбленця - його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити в приміщення.

Можна використати засоби, що відлякують кліщів - репеленти. Препарати слід наносити згідно інструкції.

При виявленні кліща, що присмоктався до шкіри, треба негайно звернутися за медичною допомогою. У кожному регіоні цілодобово працюють травмпункти, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації щодо подальшого спостереження.

Якщо ж звернутися до лікаря немає можливості, видалення кліща проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку у бік пальцями, обернутими марлевою серветкою, пінцетом або петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща і шкірою людини, слід повільно видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування змастити розчином йоду, спиртом або одеколоном. Якщо видно, що хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

Видаленого кліща необхідно помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд і щільно закрити кришку.

По направленню лікаря в лабораторній мережі  проводяться  дослідження кліщів, знятих з людей, на наявність збудників кліщового бореліоза. Лабораторному дослідженню підлягають тільки статевозрілі, живі і неушкоджені кліщі.

Особам, яких кусав кліщ, рекомендується стежити за самопочуттям і щодня вимірювати температуру тіла впродовж двох тижнів. У разі яких-небудь ознак захворювання: підвищення температури тіла, почервоніння, припухлості на шкірі в місці укусу звертатися до лікаря-інфекціоніста.